Активісти ГО «Самооборона Борислава» прийняли участь у відзначенні сторіччя перемоги Українських Січових Стрільців на горі Маківка. Для цього на вже легендарне місце наших Карпат – гору Маківку піднялися представники нашої організації на чолі з головою ГО «Самооборона Борислава» Романом Деленгевичом.
Враження – неймовірні, моральне піднесення – фантастичне, видовище – грандіозне, а спогади – незабутні.
Нагадаємо, що гора Маківка – це місце запеклих боїв легіону Українських Січових Стрільців (семи сотень першого та другого куренів у складі 55-ої піхотної австрійської дивізії Ігнаці фон Фляйшмана) з російськими військами генерала Альфтана, що мали чисельну перевагу, які відбулися рівно 100 років тому – 29 квітня - 4 травня 1915 року. В результаті героїчної оборони Маківки повністю зірвались стратегічні плани московського командування. Здобуття вершини, що планувалось на 29 квітня, здійснилось лише 4 травня, при цьому були задіяні всі наявні російські резерви. Через такий гідний подвиг Українських Січових Стрільців на горі Маківка російські війська не змогли продовжити наступ і вже через тиждень змушені були поспішно відступати.
Ще у 1920-х роках члени УВО, а згодом ОУН, започаткували встановлення хрестів полеглим за волю України поблизу центральної вершини Маківки. У 1930-х українська молодь розпочала масові паломництва на цю гору. У 1998–1999рр. цвинтар Січових Стрільців було відбудовано: тоді встановили 50 хрестів на могилах січовиків та один Пантеон на честь тих Українських січових стрільців, котрі полягли у бою на горі Маківка і не були ідентифіковані.
З того часу українські патріоти практично щороку збираються на Маківці, щоб згадати відважну боротьбу наших прадідів за рідну землю. Особливо важливим такий зв’язок поколінь є зараз: у ці дні, коли з часу бою Українських Січових Стрільців з російськими військами на Маківці виповнюються 100 років, а нам – нащадкам січовиків знову доводиться боронити рідну землю від російської агресії.
Цьогоріч на Маківці усі учасники урочистостей, звісно, говорили і про те, що зараз відбувається в Україні. А ще – спостерігали за реконструкцією бою сторічної давності між січовиками і російськими військами та молилися за упокій полеглих.
Окрім того, активісти ГО «Самооборона Борислава» провели там ще одну акцію: викопали кілька маленьких сосен та того-ж вечора висадили їх у Бориславі, у сквері Герої Небесної Сотні, що на перехресті вулиць Грушевського та Данила Галицького. (До речі, у цьому сквері вже росте калина із гори Кобила, яку ми висадили півроку тому).
Так дерева з місця героїчної боротьби наших прадідів-січовиків тепер ростуть на місці, де ми вшановуємо новітніх героїв. Українських Січових Стрільців та Героїв Небесної Сотні і всіх полеглих у зоні АТО розділяє ціле століття, а об’єднує те, що, на жаль, зараз, як і сто років тому, кращим синам нашого народу доводиться гинути, захищаючи рідну землю від агресії Росії. Наші прадіди відстояли рідну землю на Маківці, а ми захистимо Україну на Сході, бо ми пам’ятаємо чудову настанову:
«Там на горі, на Маківці,
Там ся били Січовії Стрільці.
Хлопці підемо, боротися будемо
За Україну, за вільнії права, державу…»