Страшні та надзвичайно важкі випробування випали на долю теперішнього покоління українців. Вже цілий рік наша держава потопає у крові. Спочатку з вини внутрішнього ворога, якого ми, ціною жахливих людських втрат, змели з владного трону, потім з вини зовнішнього, який століттями марить знищити Україну як незалежну державу. Сподіваючись на блискавичну перемогу, «старший брат» впевнено планував терміном всього у декілька днів захопити нашу країну та перетворити наш народ на безвольних, покірних рабів. Протягом десятиліть він, за допомогою сучасних яничарів та своїх маріонеток в уособленні скинутого людьми злочинного режиму Януковича, планомірно, цілеспрямовано знищував всі стовпи, на яких ґрунтується держава, її безпека, добробут та процвітання. Практично знищивши збройні сили, приручивши правоохоронні структури, впровадивши своїх агентів у вищі ешелони влади в Україні, «північний сусід» вже смакував перемогу. Його здивуванню, злості та дикій ненависті не було меж, коли він на своєму кривавому шляху зустрів шалений опір синів та дочок України, готовими будь-що боронити свій рідний дім. Залишившись віч-на-віч з лютим ворогом, люди згуртувались і дають гідну відсіч агресору. Не впавши духом, одна частина народу боронить свій край на передовій, а інша докладає чималих зусиль, формуючи матеріальну допомогу першій. Наш Борислав не став винятком. Серед багатьох громадських організацій, що діють у місті нафтовиків, яскраво виділяється об`єднання «Самооборона Борислава», яке володіє пальмовою гілкою першості у здатності ефективно протистояти несправедливості, мобілізовано гуртуватись у скрутний для країни час. Утворившись під час Революції Гідності, увібравши в себе світлі ідеї Майдану, живлячись його принципами та постулатам, це громадське об`єднання вже рік є осередком патріотично налаштованих людей нашого міста. В світлі останніх, сурових подій на сході України, зусилля представників «Самооборони», в першу чергу, спрямовані на матеріальне забезпечення бориславських хлопців, що мужньо і відчайдушно захищають незалежність і суверенітет нашої батьківщини від навали загарбників.
Вступити в ряди «Самооборони Борислава» мене особисто спонукала мобілізація мого двоюрідного брата Мирона Бучацького, який тепер, обороняючи вітчизну, знаходиться на «гарячій лінії» у Луганській області. Зіткнувшись з проблемою належного забезпечення всім необхідним обладнанням та речами, котрі б полегшили перебування мого брата у зоні бойових дій, я знайшов важелі її вирішення саме в цій організації. Адже, завдяки налагодженій та професійній роботі представників цього активного колективу, Мирона та багатьох інших наших воїнів вдалось одягнути, нагодувати та спорядити додатковим обладнанням, що суттєво полегшує перебування на війні. На початку грудня 2014 року, разом з Олегом та Миколою Когутами, які на той час входили до складу «Самооборони», мені вдалось побувати в зоні проведення антитерористичної операції в Луганській області та передати військовим всю матеріальну допомогу, зібрану небайдужими жителями нашого міста для бориславців на лінії вогню. Ця поїздка була б неможливою без допомоги, яка надходила зі всіх кутків Борислава та околиць, але і завдяки «Самообороні» ця допомога була вміло і раціонально розділена так, щоб максимально відповідати потребам того чи іншого бійця. Прибувши до одного із місць дислокації Збройних Сил України в зоні АТО, та передавши належну їм частину матеріальної допомоги, я почув коротку але змістовну фразу одного із наших солдатів : «…Якщо б не ви, волонтери, ми б були голодними….». Ці слова для мене стали твердим переконанням у доцільності функціонування структур, на зразок «Самооборони», їх благородної і необхідної у наш час місії – допомагати тим, хто нас захищає. Відомо, що за кожним добрим починанням стоять конкретні імена та прізвища. Тому мені надзвичайно приємно озвучити їх, назвати людей, поряд з якими і я вношу свою лепту у загальний кошик допомоги. Це Роман Деленгевич, Олег Михлик, Руслан Лесюк, Степан Сторонський, Руслан Ільченко, Іванна Книш, Оля Ямельницька, Микола Сподарик, Марія Сподарик, Наталія Сабат, Микола Рачинський та його син Роман, Козак Олександр, Іван Ружило, Юрій Гаман, Олександр Денісов. Увійшовши в організацію на початку листопада 2014 року, мені, як людині, яка вступила до неї пізніше інших, в першу чергу потрапив в поле зору фактор, котрий я сформулював в одну фразу «Не будь байдужим !». Бачачи як люди приймають участь у тому, щоб полегшити хлопцям тягар війни, як часто вони жертвують своїм часом та повсякденними справами, щоб наші Герої на сході були одягненими і нагодованими, відчуваєш гордість за наше місто і наш народ. Не бути байдужим – це найголовніше і, мабуть єдине, що залишилось у нас. Але, окрім забезпечення українських воїнів, що на сьогоднішній день є пріоритетним напрямком в діяльності «Самооборони Борислава», цей патріотичний гурт людей приймає участь в культурному та громадському житті регіону. Це і встановлення меморіальної дошки Героям Небесної Сотні, і участь у благодійних концертах та дійствах, присвячені для дітей-сиріт та дітей з обмеженими фізичними можливостями, організація і участь у міських мітингах, приурочених до державних свят та інших пам’ятних або скорботних дат. Особисто для мене найбільш знаковим та надзвичайно символічним було проведення Дня Святого Миколая, де представники «Самооборони Борислава» вручали дарунки дітям воїнів, що захищають Україну на східних теренах. Всі ці моменти вказують на широкий спектр діяльності цього громадського об`єднання, на здатність приносити користь у багатьох сферах життя міста і країни в цілому. Перебуваючи поруч таких людей, з першого дня проймаєшся ентузіазмом та бажанням допомагати. Вчишся перейматись чужими бідами та потребами. І головне – вчишся бути не байдужим ! Не байдужим до долі своїх співвітчизників, країни та міста, в якому народився та виріс. Я твердо переконаний, що допоки люди здатні гуртуватись в структури на зразок «Самооборони Борислава», доки будуть здатні ставити інтереси країни вище за свої власні, доти буде жевріти надія на перемогу над ворогом. І перемога обов`язково буде. Її і словом і ділом пришвидшує цей дружній і оптимістичний колектив, який з впевненістю можна назвати сім`єю.
Назар КУЗЬМИН,
член «Самооборони Борислава»
|